Рита Ногейра, досвідчена журналістка з Лісабона, проводить інтерв’ю з Мартою Кунья, вчителькою початкової школи, яка вже 16 років працює у сфері освіти. Вона активно займається адаптацією дітей-біженців та викладанням мови як другої. Мета цього інтерв’ю — розкрити виклики та стратегії, з якими стикаються вчителі у процесі інтеграції українських дітей у португальські школи.


Представлення професійного досвіду

Рита Ногейра: Пані Кунья, розкажіть, будь ласка, про свій досвід роботи з дітьми-біженцями.

Марта Кунья: Я працюю вчителькою початкової школи вже 16 років у Лісабоні. За цей час мала нагоду працювати з дітьми з різних куточків світу, включаючи дітей-біженців. Моєю спеціалізацією є адаптація дітей до нових умов та викладання мови як другої. Наприклад, у класі ми створюємо мультимовні куточки, які дозволяють дітям відчувати себе більш комфортно та вивчати мову через практичні приклади. Це дуже важливо, адже кожна дитина приносить із собою унікальний досвід та культуру, що робить наш клас більш різноманітним і багатим. Ми також співпрацюємо з організації допомоги Україні в Португалії, щоб забезпечити необхідні ресурси для таких дітей.

Важливо також зазначити, що за останні кілька років ми спостерігали збільшення кількості дітей, які прибувають з України, особливо після подій 2022 року. Це викликало потребу в розширенні наших програм підтримки. Наприклад, ми змогли отримати додаткові фінансові ресурси для організації позашкільних занять і культурних заходів. Зокрема, ми проводимо спеціальні літні табори, де діти можуть не лише вивчати португальську мову, а й знайомитися з місцевою культурою. Ці заходи сприяють не лише академічній адаптації, але й соціальній інтеграції, що є критично важливим для дітей, які переживають емоційні труднощі.


Перша зустріч з українськими дітьми

Рита Ногейра: Як ви вперше зустріли українських дітей у вашому класі?

Марта Кунья: Перший контакт з українськими дітьми був емоційним і зворушливим. Вони прийшли з великими очима, сповненими надії та побоювань. Що я бачу на місцях — це важливість першого враження. Ми намагалися створити для них доброзичливу атмосферу, щоб вони відчули себе в безпеці. Наприклад, організували невелике святкування, де діти могли представити свої традиції. Це допомогло зламати бар’єри та створити дружні стосунки між дітьми.

Важливо також відзначити, що такі заходи сприяють не тільки соціальним зв’язкам, а й допомагають у вивченні мови через культурний контекст. Ми також організували екскурсії по місту, щоб діти могли ознайомитися з португальською культурою і побачити, як вони можуть стати частиною нашого суспільства. Це особливо актуально в таких містах, як Лісабон, де українська діаспора активно підтримує новоприбулих. Завдяки співпраці з місцевими громадами ми змогли створити мережу підтримки, яка включає не лише вчителів, а й соціальних працівників та волонтерів.


Мовні труднощі в класі

Рита Ногейра: Які мовні труднощі ви спостерігали у вашому класі?

Марта Кунья: Мовні бар’єри, безумовно, є одним з найбільших викликів. Українські діти, які прибули до Португалії, часто не знають португальської мови. Це може викликати стрес і відчуженість у школі. Ми використовуємо різні методики, щоб допомогти їм адаптуватися. Наприклад, інтерактивні ігри та візуальні матеріали, які допомагають у вивченні нових слів. На практиці, ці методи значно полегшують процес навчання і роблять його більш цікавим для дітей.

Ми також проводимо додаткові заняття після уроків, де діти можуть отримати індивідуальну допомогу і консультації. Це дозволяє їм краще зрозуміти матеріал та знизити рівень тривожності. Окрім того, ми залучаємо волонтерів з української діаспори в Португалії, які допомагають дітям не лише з мовою, а й з інтеграцією в нове середовище. Підтримка української діаспори стала надзвичайно важливою частиною нашої роботи, оскільки вони часто виступають як культурні посередники та допомагають дітям відчувати себе менш ізольованими.

Інтерв’ю: вчителька про шкільництво українських дітей


Педагогічні стратегії адаптації

Рита Ногейра: Які педагогічні стратегії ви використовуєте для адаптації цих дітей?

Марта Кунья: Ми застосовуємо різноманітні педагогічні стратегії, щоб адаптувати українських дітей до нового навчального середовища. Основна увага приділяється індивідуальному підходу. Ми розробляємо персоналізовані навчальні плани, які враховують рівень знань і інтереси кожної дитини. Наприклад, ми використовуємо інтерактивні технології, щоб залучити дітей до активного навчання. Це допомагає їм краще зрозуміти матеріал і почуватися більш впевнено.

Також важливим є використання технологій віртуальної реальності, які можуть забезпечити дітям можливість вивчати нові теми за допомогою 3D-моделей і віртуальних екскурсій. Це не тільки заохочує їх до навчання, але й робить процес пізнання більш захоплюючим. Ми також активно долучаємо батьків до освітнього процесу, що сприяє створенню єдиного підходу до навчання як вдома, так і в школі. Співпраця з батьками є важливою, оскільки це дозволяє створити підтримуюче середовище не тільки у школі, а й поза її межами.


Роль батьків та громади

Рита Ногейра: Яка роль батьків та громади в процесі адаптації дітей?

Марта Кунья: Батьки та громада відіграють важливу роль у підтримці дітей. Ми заохочуємо батьків брати активну участь у шкільному житті. Наприклад, організовуємо спільні заходи та зустрічі, де батьки можуть обмінюватися досвідом та отримувати підтримку. Громада також може допомогти, надаючи ресурси та можливості для інтеграції. Це спільна робота, яка приносить користь не лише дітям, але й усій громаді.

Завдяки цьому діти відчувають себе частиною більшого колективу та отримують підтримку з різних джерел. Ми також залучаємо українську діаспору в Португалії до участі в культурних заходах, що допомагає дітям зберегти зв’язок з рідною культурою. Крім того, ми співпрацюємо з місцевими органами влади для забезпечення доступу до додаткових освітніх ресурсів і програм підтримки. Це включає участь у спільних ініціативах з іншими школами та організаціями, які підтримують освітні проекти для дітей-біженців.


Робота з травмою та емоційною підтримкою

Рита Ногейра: Як ви працюєте з травмою та емоційною підтримкою у школі?

Марта Кунья: Робота з травмою — це делікатний процес, який вимагає уваги та чуйності. Ми співпрацюємо з психологами та спеціалістами, щоб забезпечити емоційну підтримку дітям. Наприклад, у школі функціонують групи підтримки, де діти можуть виразити свої почуття і отримати допомогу. Це важливо для їхньої емоційної стабільності та успішної інтеграції в нове середовище.

Ми також організовуємо тренінги для вчителів, щоб вони могли краще розуміти та реагувати на потреби дітей, які пережили травматичні події. Це включає методи управління стресом і техніки релаксації, які можуть бути корисними для самих дітей у їхньому повсякденному житті. На додаток, ми співпрацюємо з повний посібник як допомогти Україні, щоб залучити додаткові ресурси для підтримки українських дітей у цей складний період. Завдяки цим зусиллям ми можемо надати дітям не лише академічну, але й емоційну підтримку, що є критично важливим для їхньої загальної адаптації.


Співпраця шкіл з організаціями

Рита Ногейра: Чи співпрацюють школи з організаціями для підтримки українських дітей?

Марта Кунья: Так, співпраця з організаціями є ключовою складовою нашої роботи. Ми співпрацюємо з різними організаціями, які надають ресурси та підтримку українським дітям. Наприклад, організації допомоги Україні в Португалії надають матеріали для навчання та організовують культурні заходи. Це допомагає дітям відчути зв’язок з рідною культурою та полегшує адаптацію.

Співпраця з такими організаціями також дозволяє нам обмінюватися інформацією та досвідом, що сприяє кращому розумінню потреб дітей та ефективному вирішенню проблем, що виникають під час їх інтеграції. Крім того, ми активно співпрацюємо з ініціативами, що підтримують відбудова України, щоб діти могли зберігати зв’язок зі своєю батьківщиною навіть на відстані. Ці ініціативи дозволяють дітям відчувати, що вони є частиною чогось більшого, що їхні зусилля та навчання можуть внести вклад у краще майбутнє України.

Інтерв’ю: вчителька про шкільництво українських дітей


5 швидких питань — правда чи ні

Рита Ногейра: 5 швидких питань — правда чи ні:

  1. Усі діти-біженці легко адаптуються в новій школі.
    • Марта Кунья: Ні, це залежить від багатьох факторів, включаючи емоційний стан і мовні навички.
  2. Мовні бар’єри не є основною проблемою для українських дітей.
    • Марта Кунья: Ні, мовні бар’єри є значним викликом, але їх можна подолати з правильним підходом.
  3. Батьки повинні бути активними учасниками шкільного життя.
    • Марта Кунья: Так, це дуже важливо для успішної адаптації дітей.
  4. Емоційна підтримка є так само важливою, як і академічна.
    • Марта Кунья: Так, безсумнівно, обидва аспекти є критично важливими.
  5. Співпраця з організаціями не є необхідною.
    • Марта Кунья: Ні, це важлива частина нашої роботи.

Фінальні поради для вчителів

Рита Ногейра: Які ваші фінальні поради для вчителів, які працюють з українськими дітьми?

Марта Кунья:

  1. Будьте терплячими та чуйними до кожної дитини. Кожна з них має свій унікальний шлях адаптації.
  2. Створюйте інтерактивні та візуально насичені уроки, щоб полегшити мовне навчання.
  3. Співпрацюйте з батьками та місцевими організаціями, щоб забезпечити всебічну підтримку дітям.

Це інтерв’ю з Мартою Кунья розкриває важливі аспекти роботи вчителів з дітьми-біженцями, зокрема українськими. Її досвід підкреслює значення спільних зусиль у створенні комфортного та безпечного середовища для навчання. Для отримання додаткової інформації про історичний контекст України, відвідайте зрозуміти історичний контекст України, а для вивчення майбутніх перспектив — дізнатися про Україну майбутнього.